Контрольні запитання 9

1.Назвіть переваги створення профілю ученого у Google Scholar.

    Профіль вченого у Google Академії дозволяє авторам слідкувати за бібліографічними посиланнями на власні статті. Є можливість перегляду графіків цитування у часі та інших наукометричних показників. Можна переглядати, хто цитує публікації, створювати власну бібліотеку бібліографічних посилань, експортувати бібліографічний опис статей

 

2. На яких ресурсах автори мають можливість створити свій профіль?

    Існує багато ресурсів, у яких автор має можливість створити свій профіль. Деякі з них: 

• ORCID http://orcid.org;

• ResearcherID http://www.researcherid.com;

• Google Scholar http://scholar.google.com/intl/ru/scholar/citations.html; 

• ResearchGate https://www.researchgate.net;

• eLIBRARY (SCIENCE INDEX) http://elibrary.ru/project_author_tools.asp;

• Ukrainian Scientists Worldwide http://usw.com.ua;

• Microsoft Academic Search http://academic.research.microsoft.com;

• Index Copernicus http://en.indexcopernicus.com/pages/view/id/27;

• Scientific Social Community http://www.science-community.org;

 

3. Хто є розробником системи «Бібліометрика науки в Україні» і для чого вона призначена?

    Бібліометрика української науки — національний бібліометричний та наукометричний сервіс, призначений для формування в суспільстві цілісного уявлення про стан та динаміку процесів, що мають місце в науковому середовищі України.

    Розробником є відділ бібліометрії і наукометрії служби інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського.

 

4. Що Ви розумієте під поняттями «індекс цитування», «h-індекс (індекс Хірша)», «індекс цитування наукових статей», «індекс цитування науковця» та «кумулятивний індекс цитування»?

    Індекс цитування наукових статей – реферативна база тих наукових публікацій, що індексує посилання, вказані в пристатейних списках цих публікацій і що надає кількісні показники цих посилань (такі як сумарний об’єм цитування, індекс Хірша h-індекс та ін.).

    Індекс Хірша h-індекс, або індекс Хірша – наукометричний показник, запропонований у 2005 році американським фізиком Хорхе Хіршем з університету Сан-Дієго, Каліфорнія. Індекс Хірша є кількісною характеристикою продуктивності вченого, заснованої на кількості його публікацій і кількості цитувань цих публікацій. Індекс обчислюється на основі розподілу цитувань робіт даного дослідника. 

    Хірш пише: «Вчений має індекс h, якщо h з його Np статей цитуються як мінімум h раз кожна, в той час як решта (Np – h) статей цитуються не більше, ніж h раз кожна».

Кумулятивний індекс цитування – загальна кількість посилань на усі роботи автора за весь час його діяльності. Індексом активно працюючого ученого за кордоном вважається більше 100 посилань на роботи за останні 7 років.

 

5. Назвіть форми та функції наукової комунікації.

    Комунікація в науці здійснюється в трьох формах: письмово, усно і через Інтернет. Оскільки письмова форма наукової комунікації розглядалася в попередніх розділах книги, то дамо характеристику тільки усної та Інтернет–комунікації. Усна комунікація належить до найбільш давніх видів комунікації взагалі. Її перевага – у безпосередності контакту, у її насиченості не тільки раціональною, а і почуттєво-емоційною складовими. Основним недоліком усної комунікації є необхідність фізичного переміщення комунікатора до місця комунікації. Серед форм усної комунікації найбільш популярними є семінари, конференції і симпозіуми.

Функції:

-Презентацій - представлення науковому співтовариству результатів наукового дослідження.

-Експертиза - представлення науковому співтовариству результатів наукового дослідження.

-Кваліфікація - присвоєння авторові або авторам дослідження відповідної кваліфікації.

-Введення в науку - введення в науку проведеного дослідження і його результатів дослідження.

 

6. Які методи належать до наукометричних методів?

Наукометрія є системою вивчення наукового, конструк­тивного знання за допомогою кількісних методів. Тобто в наукометрії вимірюються тільки ті об’єктивні кількісні за­кономірності, які справді визначають досягнутий наукою рівень її розвитку.

Бібліометрія - метод кількісного дослідження друко­ваних документів у вигляді матеріальних об’єктів або бібліографічних одиниць, а також замінників тих чи інших.

Бібліометрія дає змогу простежити динаміку окремих об’єктів науки: публікації авторів, їх розподіл за країнами, рубриками наукових журналів, рівень цитування та ін.

Інформетрія вивчає математичні, статистичні методи і моделі та їхнє використання для кількісного аналізу струк­тури і особливостей наукової інформації, закономірностей про­цесів наукової комунікації, включаючи виявлення самих цих закономірностей. Характерною особливістю інформетрії є те, що її основна мета - здобуття наукового знання безпосе­редньо з інформації.

 

7. Яким чином можна підвищити видимість інформації про вченого для Інтернет аудиторії?

    Для Інтернет аудиторії видимість інформації про вченого можна підвищити завдяки: 

• формуванню авторських профілів;

• використанню професійних мереж; 

• використанню соціальних мереж;

• застосуванню сервісів для збору, обробки, поширення та зберігання інформації; 

• використання глобальних ідентифікаторів (однозначна ідентифікація авторів і документів);

• представлення інформації на сайтах бібліотек.

 

8. Що впливає на формування бренду вченого?

    На формування бренду впливають: 

• доступність інформації про вченого і академічну або наукову організацію, до якої він належить; 

• наукометричні індекси; 

• використання глобальних ідентифікаторів для підвищення точності при розрахунку показників; 

• наявність публікацій в журналах з високим імпакт-фактором; 

• наявність публікацій в ресурсах, для яких забезпечено видимість у світовому інформаційному просторі; 

• залучення до світової системи комунікацій;

• рівень компетентності.

 

9. Що Ви розумієте під поняттями «дослідницька етика» та «академічна доброчесність»?

    В ході проведення досліджень соціологи стикаються з дилемою. З одного боку, вони не мають права спотворювати отримані результати або маніпулювати ними так, щоб вони служили неправедним, особистим або державним цілям, з іншої - зобов'язані розглядати людей як мету, а не засіб своїх досліджень. Зважаючи на можливі конфлікти між різноманітними зобов'язаннями Американська соціологічна асоціація (1980) розробила зведення етичних норм, якими учені зобов'язані керуватися у своїй роботі. Серед основних етичних принципів необхідно назвати наступні.

    Соціологи не повинні усвідомлено користуватися своєю роллю дослідника як маскою для отримання інформації для інших цілей, окрім дослідницьких.

    Відносно об'єктів досліджень повинні дотримуватися норми конфіденційності і пошани.

    Дослідники не повинні піддавати об'єктів значному ризику або завдавати їм особистого збитку в ході експериментів. Там, де може передбачатися ризик або збиток, потрібно безумовну згоду повністю проінформованих учасників досліджень.       Конфіденційна інформація, надана учасниками досліджень, повинна розглядатися як така і соціологами навіть у випадках, коли подібна інформація не захищена ніякими засобами легального захисту або привілеями.    

    В цілому, оскільки соціологічні знання можуть набувати форми економічної і політичної влади, соціологи зобов'язані робити усі заходи для захисту своєї дисципліни, людей, яких вони вивчають і учать, і суспільство від того збитку, який може стати наслідком їх професійної діяльності.

 

10. Які шість ключових цінностей дослідника визначає Європейська Комісія?

    Дослідницька доброчесність сьогодні є політичним пріоритетом Європейської Комісії. Комісія визначає шість ключових цінностей дослідника: 

-Чесність 

-Довіра 

-Справедливість

-Повага 

-Відповідальність

-Сміливість 

 

11. Для чого застосовуються цифрові ідентифікатори?

    Використання унікального ідентифікатора авторів-науковців (unique author identifier). 
ID науковця дозволяє:

• легко встановити, хто є автором конкретного документу;

• точно виміряти цитованість робіт окремих дослідників;

• полегшує процес оцінки продуктивності та впливовості конкретного автора;

• спрощує обробку та зберігання даних в одному місці;

• покращує видимість публікацій автора у глобальній мережі.

    Існують різні системи унікальних ідентифікаторів науковців: міжнародні та національні, мультидисциплінарні та галузеві. Пропонуємо огляд декількох з них, що завоювали прихильників серед науковців світу.

    На головну